ВІДВІДАВШИ ОДИН РАЗ, ОБОВ’ЯЗКОВО ПОВЕРНЕШСЯ ЗНОВУ

Наша сьогоднішня мандрівка – до міста-фортеці, що здобуло світову славу, яке здавна стояло між античним і праслов’янським світом, між Заходом та Сходом, що об’єднало світогляди, культури народів, різних національностей і  релігій. Місто-музей та культурно-туристичний центр Поділля – це Кам’янець-Подільський. Воно вважається одним із найдавніших історичних міст України і належить до визначних явищ європейської культури. У ньому все – повітря, каміння, будови – дихає середньовіччям, зберігаючи  таємниці тисячолітньої історії.

         Спочатку місто називалось просто Кам’янцем , бо його заповідна частина – Старе місто – розташована на скелястому острові висотою 20-30 метрів, утвореному каньйоном річки Смотрич. Петлею, яка нагадує грецьку «омегу», охоплює Смотрич Старе місто і розходиться по обидва боки від Замкового мосту. Існує гіпотеза, що цей міст ще у ІІ ст. збудували римляни під час походу Траянового війська на Дакію.

P5.jpg

    Безперечно, кожне місто має принаду, яка б приваблювала туристів своїми дивами, витвореними людиною. Візитною карткою Кам’янця- Подільського стала Стара фортеця, що була заснована у ХІІ ст. У історичних джерелах згадується, що під час Хотинської війни 1621 р. Польщі з Туреччиною султан Осман не наважився взяти місто. У старовинному путівнику «Суаnеае», виданому 1687р. в Аугсбурзі, розповідається про Кам’янець та його укріплення: «На північ по Дністру лежать на Поділлі дуже міцні міста і замки, серед яких найбільшим є Кам’янець, званий Подільським…»  А далі оповідається відома легенда. Коли 1621 року турецький султан Осман підійшов до міста, то запитав місцевих людей: «Хто так міцно укріпив неприступний Кам’янець?» «Бог це зробив», - була йому відповідь. «То нехай Бог його і здобуває», - сказав Осман і відступив. Після цього спроб узяти місто в історії було небагато. Дійсно, його неприступність  вражає: понад 60 об’єктів нараховує оборонний комплекс Старого і Нового замків і Замкового мосту. Цікаво те, що ці укріплення постали на руїнах римських веж і мурів, тому не дивно, що вони випромінюють таємничу магію віків.

    Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву й свою історію. Їх найкраще оглядати, увійшовши через головну браму на територію Старого замку.  Одразу згадуються картини з епохи кривавих боїв, мужніх лицарів і прекрасних дам. Знайомство з замком можна розпочати з найдавнішої частини, де знаходиться Західний каземат. Обабіч нього розташовані башти Рожанка, яка вирізняється шпилястим дахом, та Денна – наймасивніша і найдавніша з усіх замкових башт, бо постала з кількох розбудов римської вежі. Тут також зберігся давній мур, до речі, його можна побачити зсередини. Посередині головного двору розкопками було відкрито оборонний рів, який отримав назву «вовча яма». Єстетика і в цій архітектурі займала далеко не останнє місце, а на багатьох білокам’яних деталях башт (порталів, обрамленнях вікон, бійниць) є каменярські знаки майстрів. Деякі з них зберігали певні секрети, як-от, наприклад, закодоване креслення споруди. Атмосфера української магії витає біля башти, яку називають Кармалюковою, бо тричі тут було  ув’язнено  народного ватажка – козака-характерника Устима Кармалюка. У Чорній «кутовій» башті видовбана в скелі криниця глибиною 40м і діаметром 5м. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню. У приміщеннях на території фортеці розташований музейний відділ етнографії, де представлено унікальні експонати: колекції гончарних виробів, ковальські роботи, вишивку та ткацтво, різьблені вироби з дерева, цінні культові предмети…

    Далі наш маршрут пролягає від замку до Старого міста по вулиці Замковій, яка виводить нас на міст.

     Замковий міст (15 ст.)– найзагадковіша споруда Кам’янця –Подільського – нині являє собою суцільний кам’яний мур завдовжки 88 м, що з’єднує Старий замок із містом.

    Окремі частини Старого міста і досі іменуються Руськими і Польськими фільварками. Є тут і залишки вірменського кварталу з торговельним двором і церквою. Унікальним у своєму поєднанні є римсько-католицький костьол із прибудованим 36-метровим турецьким мінаретом, який вінчає бронзова статуя Мадонни, що встановлена на відзнаку вигнання турків.

   З давньої вулиці Старобульварської можна вийти до костьолу Святої трійці, що належав до тринітарського монастиря. Скульптура Діви Марії над парапетом сходів наче благословляє всіх, хто завітав до старовинного міста.

У сквері навпроти знаходиться пам’ятник на братській могилі часів Другої світової війни, що нагадує про запеклі бої за місто навесні 1944р.

   Будинок Ратуші на Польському ринку  зберігає багато таємниць. На одному з білокам’яних  обрамлень зберігся напис латинською мовою: «Скороминущий біг часу забирає все живе, кожному смертному опорою буде мужність». Годинник на вежі Ратуші, як і в давні часи, виміряє ритм кам’янецького життя. 

ratusha14071553230.jpg

  Неподалік – Вірменський міський колодязь глибиною у 55 м, вода прибуває з щілин у скелястих стінках і подає на дно у вигляді дощу.  Цікавий факт, що вода у цьому колодязі виявилася гірко-солоною (за даними хімічних аналізів, вміст у ній хлористих солей натрію і кальцію у 36 разів більший, ніж у воді з Гунських криниць).   Міський колодязь – восьмигранна споруда - уже не використовується як джерело води, а є окрасою майдану.   Крім того, на Польському ринку є Будинок католицької духовної семінарії, будинок Шадбея, відомий також під назвою аптека Петаласа (у ньому зупинявся в 1781 р. польський король Станіслав Август ), Монастир домініканців…

   Серед вулиць Старого міста є чимало таких, старовинні назви яких чарують своєю несподіваністю і простотою, звучать відлунням історичних подій і легенд. Вирізняється вул. Татарська, що є своєрідною галереєю творів архітектури майже трьох останніх сторіч. На ній вдало поєднуються житлові будинки та громадські і культові споруди, побудовані в різні часи. Вже на початку  Татарської вулиці вражає своєю величчю Кафедральний костьол   Святих Апостолів Петра і Павла – «Малий Вевель Поділля» ,- вхід до якого прикрашено Тріумфальною брамою.

    На цілий квартал розкинувся сквер «Гунські криниці» у Новому місті. Каскади східчастих доріжок, вмонтованих у горбистий схил, поодинокі насадження, діючий фонтан, а ще – неперевершена чітка симетрія у всьому – створюють гармонійну атмосферу, що притягує безліч людей не лише у свята, які проходять саме тут, а і щоденно.

  Любителі екстриму не занудьгують у Кам’янці-Подільському. Стрибки з мосту «Лань, що біжить» на резиновому канаті у мальовничий скелястий каньйон річки Смотрич, польоти на повітряних кулях. Ця видовищна подія відкриває унікальну можливість побачити місто і його околиці з висоти пташиного польоту та пережити яскраві незабутні враження. А ще

«Лицарські турніри», «Козацькі забави», «Свято національних культур», чемпіонат із повітроплавання та авторалі…Кожен тут знайде щось собі до душі.

kamyanec_podilskyi_kruiz.jpg