Акцію «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році ініціювала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. А поштовхом до релізації ідеї та святкування стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари, як і чимало інших студентів. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України. У 2015 році свято ознаменувалося всевітнім масштабом, до акції долучилися близько 50-ти країн світу.

вся_родина.png

Вся суть української вишивки -у символіці кольорів. Скажімо, біла вишивка свідчить про те, що людина сповивається у світло Боже. Щоправда, зараз модними є також чорні сорочки, пішла мода вишивати маки дівчатам, а маки – це квітка забуття, її вишивали удовиці. Нерозуміння символів призводить до того, що люди починають впливати на свою долю, кодувати її. Скажімо, чорне – це забуття, згортання. На похорон одягають чорне, щоб закрити себе від світу.

Якщо ви хочете створити на білому полотні найповнішу, найгармонійнішу «поему» любові – вишивайте білим по білому: ця вишивка має найтоншу енергетику. Як свідчив містик XVII ст. Сведенборг, у білому одягнуті найвищі ангели.

 

Вишита сорочка для чоловіка "Низанка". Вишивка білим по білому.

Легенда про сорочку

Жіноча сорочка належить до найстаршої одежі наших предків. Можна припустити, що за княжих часів на Україні – Русі в теплий період року довга сорочка, підперезана поясом, була єдиним одягом жінок і дівчат. У південних слов’ян ще й тепер можна бачити жінок у такому одязі.

Матеріалом для всіх українських сорочок завжди було і є біле лляне чи конопляне полотно домашньої роботи або купована біла бавовняна матерія.

Білий колір українських сорочок – це найстарша й найхарактерніша їх особливість.

Другою особливістю української жіночої сорочки є вишиванка. За вишиттям жіночі сорочки можна поділити на 3 типи: наддністрянські, галицькі та подільські. Наддністрянський тип сорочки вишивається червоними і синіми або чорними нитками. А також сірими або білими нитками по білому полотні. Характерний рослинний орнамент.

Вишита сорочка "Українська весна"

Галицьке вишиття поширене майже по всьому Поділлі та в мешканців Карпат. Характерним є геометричний і багатокольоровий орнамент.

На Поліссі жіночі сорочки або цілком не вишиваються, або вишиваються тільки червоною заполоччю та й то дуже простеньким орнаментом.

 Сорочки найчастіше шили в четвер, бо це був благополучний день тижня.

Здавна наші пращури з пошаною ставилися до вишиваної сорочки. Приписували її чарівну силу. Вважали, що той, хто одягнув чисту сорочку почував себе здоровим. А щоб бути здоровим, треба носити лляні або конопляні сорочки з прядива, бо вони мають такі ефірні масла, що захищають жіночу утробу від шкідливого атмосферного впливу і випромінюють із тіла усіляке накопичення там зла.

Переодягалися щонеділі. Дітям давали сорочку в суботу ще за днини. На тижні, особливо у понеділок або п’ятницю, переодягатись в чисту сорочку не можна було. Хто переступав засторогу, мав неприємності.

Сорочку, яка сушилася знімали до заходу сонця, щоб в неї не вселився злий дух. Люди вірили, що рано одягнена сорочка – для Бога, в полудень – для людей, а ввечері – ля нечистої сили.

Першу сорочку дитині шили з полотна, яким обвивають свічки хрещені батьки.

Перші сорочки називали льолями. Дитина до 9-ти літнього віку – теж в льолі. На льолі по долині вишивали білими нитками ялички, би добре дитя росло, би силу мало, добру незрадливу долю (ялина відбиває суперників).

Льолю обов’язково треба було підперезувати аби чітко межувалося добро зі злом, не було “золотої”, такої пагубної середини. Не маля льоля ніколи комірця, аб розвійною була дорога. Від 9 до 13 р. йшли сорочечки з невисоким комірцем – стоячком, “гуляром”. Гуляр обов’язково мав мати вишиття “би борше до людей доросли та люди поміж себе прийняли”.

З нею пов’язано багато прикмет, повір’їв. Пам’ятаймо про це. Одягнімо білу сорочку і відчуємо, як вона дає нам здоров’я і снаги, краси і ніжності.

Одягайте сорочку білу вдома, коли немає гостей, радійте самі собі.

Сорочка – це оберіг людини, бо оберігає її від усього злого.

Оберіг_блог.png

Вишиванка "Оберіг".